Хто ми, спелеологи?

Відео про спелеологів

Це, на перший погляд, наївне питання сьогодні жваво обговорюється на спелеологічних конгресах та поміж ними. В давні часи печери використовували як правило лише практики – мисливці, чабани, збирачі гуано та кісток, віруючі, а також порушники закону. В наш час туди ідуть романтики (любителі природи) та практики «нового покоління»: спелеологи-першовідкривачі і науковці. Але першовідкривач завжди є і першим дослідником. Як у такому випадку відрізнити спелеолога від простого науковця? Спробуємо підійти до цього питання з іншого боку, з позиції людей, що потрапили під землю. Прагнення науковця є передбачувані: це отримання нових матеріалів для розвитку своєї галузі знань (геології, біології та інше). Вся решта – небезпека, холод, навіть краса печер відходить на другий план.

А що рухає спелеологом?

Цікаві думки з цього приводу виказав на VIII спелеологічному конгресі швейцарський філософ і психолог (хобі – спелеологія!) Т. Кессельрінг. Він виділив 10 взаємопов’язаних мотивів діяльності дослідника печер:

• допитливість (що там, за поворотом?)
• дух першопрохідця (хочу бути першим, не дивлячись на небезпеку)
• тяга до пізнання (знаходження нових частин печери рівнозначно відкриттю нової теорії!)
• естетичні почуття (милування красою печер)
• любов до контрастів (світло – темінь, холод – тепло)
• усвідомлення суті понять простору і часу (в печерах відбувається «викривлення» нашого сприйняття цих категорій
• сексуальні мотиви (ототожнення підземного світу з материнським лоном)
• втеча від цивілізації (повернення до природи, чистої води та повітря і т.д.)
• несвідомі мотиви, наприклад: повернення в минуле (залучення до духовного світу наших предків)
• відродження (відхід під землю асоціюється із смертю, вихід на поверхню – з початком нового життя)

Отже, мотивація діяльності спелеологів зрозуміла, ясно і те, що спелеолог – це дослідник печер. Але просто відкрити нову «дірку» и навіть спуститись в неї – не означає провести її дослідження… Дослідити – це виконати ряд спеціальних вимірів і спостережень, які частенько виявляються під силу лише науковцеві. І навпаки, провести під землею весь комплекс досліджень (геологічних, біологічних, археологічних) можна лише за наявності певної спортивної підготовки… Виходячи з цього в 50-х роках була запропонована формула:

СПЕЛЕОЛОГІЯ = НАУКА + СПОРТ

Що в конкретному випадку стоїть на першому місці – залежить від цілей експедиції: якщо першопроходження - то, звичайно, спорт (але обов'язково - з елементами науки!), якщо наукове дослідження - то наука (але з обов'язковим виконанням всіх спортивних вимог, необхідних для безаварійного проходження об'єкту).

Так хто ж такі спелеологи?

Ймовірно, вони перш за все романтики, а потім вже – практики. Вони повинні багато знати, щоб не заподіяти шкоди печерам, і багато що уміти, щоб не нашкодити собі. А головне - любити печери, що дарують спортсменові радість першовідкривача, а науковцеві - радість творчості.