Печера Олексинська. Загальна інформація

Печера розташована в 3 км на схід від с. Олексинці Борщівського району Тернопільської області, і в 800 м на північ від печери Мушкарова яма. Печеру відкрито й закартировано в 1987 році Кам'янець-Подільською спелеосекцією «Гном» під керівництвом В. Яворского та тернопільським спелеоклубом «Поділля». Первісна назва печери – Комсомольська. Довгий час після відкриття печери вхід до неї залишався замитим і тільки влітку 2012 р. він був знову відновлений силами київської спелеогруппы «Карст» під керівництвом І. Стефанишина.

Вхід у печеру розташований в устя великої просадочно-суффозійної конічної лійки 47х36 м. у крутому північному борті якої, оголюються закарстовані гіпси тирасской звиті. Лійка заросла чагарником і дрібними деревами. Територія навколо лійки - рілля.

Координати входу:

48°48'41.2" пн.ш.

25°52'52.44" с.д.

Морфометричні показники печери ( за матеріалами зйомки 1987 р.):
  • довжина – 1244 м,
  • площа 1720 м2,
  • обьем – 2600 м3

Потужність надгіпсового глинистого перекриття на площі печери становить 5-7 м.

Розвідана частина печери являє собою лабіринтову мережу, витягнуту в меридіональному напрямку на 180 м при ширині 70 м. Доступні обсяги печери закладені головним чином у середньому ярусі гіпсової товщі. Ходи переважно неширокі ( до 1 м) щілиноподібні, висотою 3-4 м. Лише у двох місцях печери розвинені широкі невисокі зали із субгоризонтальною стелею, присвячені до покрівлі маркерного прошарку бентонітових глин. Ділянки лабіринтової мережі, що примикають до цих залів, мають ширину ходів до 3 м.

Головною особливістю печери Олексинська, що виділяє її серед усіх інших печер Поділля є високий рівень ґрунтових вод, який відповідає приблизно границі середньої й нижньої пачок гіпсової товщі. Це приблизно на 3 м вище, чим у сусідній печері Мушкарова яма, розташованої в 800 м до півдня. Така різниця в рівнях дзеркала ґрунтових вод пояснюється тим, що печера Олексинська більш вилучена від найближчих дренів, тобто розташована в центральній вододільній частині карстового масиву, а також тим, що поруч із печерою Мушкарова яма проведені осушувальні колектори, що скидають значну частину поверхневих стоків. Через високий рівень ґрунтових вод печера Олексинська на 70% площі обводнена; глибина води досягає 2 і більш метрів.

Сильної тяги повітря не відзначається, печера провітрюється слабко.

Подальша розвідка продовжень печери можлива в періоди сильної межені, коли можуть відкритися затоплені сифони.

Вторинні гіпсові утвори вкрай рідкі.